- сирівець
- -вцю́, ч.1) Напій, вигот. із залитих кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас.2) діал. Сировина.3) діал. Сириця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сирівець
Смотреть что такое "сирівець" в других словарях:
сирівець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
сировець — вцю/, ч., діал. Сирівець … Український тлумачний словник
квас — (кислуватий напій, який готують із житнього хліба / борошна із солодом, а також із садовини, ягід, меду); сирівець (хлібний) … Словник синонімів української мови
шкіра — 1) (зовнішній покрив тіла людини), шкура 2) (зовнішній покрив, знятий з тіла вбитої тварини; матеріял, одержаний із цього покриву шляхом обробки), шкура; ремінь (оброблена шкіра, шевський товар); сириця, сирівець (сиром ятна) 3) див. шкірка I … Словник синонімів української мови
сировець — іменник чоловічого роду сирівець діал … Орфографічний словник української мови
Дунай — укр. Дунай, ст. слав. Доунавъ (Супр.), болг. Дунав, сербохорв. Ду̏нав, Ду̏наво, др. сербск. Дунавь, хорв. Dȕnaj, словен. Dunaj [ Beнa ], чеш. Dunaj, польск. Dunaj; см. Ягич, AfslPh 1, 300 и сл. Заимств. через гот. *Dōnawi из кельт. лат. Dānuvius … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
вододьржа — ВОДОДЬРЖ|А (1*), Ѣ ( А) с. Водоем: и не вѣровахуть ѥму [Христу]... Того ради при мнози народи приде к Соломони вододержи, иже гл҃тсѩ вифезда, сирѣ(ч) ѡвча˫а купѣль, поне(ж) ту полагаху жертвеныхъ ѡвець утробы. КТурКан XII сп. XIV, 36 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
гора — ГОР|А (833), Ы с. 1. Гора, возвышенность: Землѩ ˫ако трѩсѹшти сѩ || просто мьнить сѩ ѥмѹ. и горамъ тешти крѹгомь. (τὰ ὄρη) Изб 1076, 265 об.–266; ѥсть бо мала гора надълежащи надъ манастырьмь тѣмь. ЖФП XII, 55г; рече г҃ь не можеть градъ ѹкрытис˫а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
плодъ — ПЛОД|Ъ (455), А с. 1.Часто собир. Плод: распытаи коѥ бо овоште отъ плода познаваѥтсѧ (ἀπὸ καρποῦ) Изб 1076, 69 об.; не порѣжете лозы не до коньца въздрастъша. а плодъ имѹща. СкБГ XII, 14а; смокъвь имѣ нѣкъто насажденѹ въ виноградѣ своѥмь. и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
сировар — вара, ч. Св. Сировар; фахівець з виготовлення сирів … Словник лемківскої говірки
